07 липня 2020 р., вівторок
 
 
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
Новини Статті Соціоніка Крамниця Мотиватори Мольфар Українська традиція

Бик

19.01.2006 14:53 | © «АРАТТА»
Share/Bookmark
Бик - символ бога землі, родючості і плодючості, сили Сонця, а також фізичної сили, здоров'я, працелюбності. Бик уособлював плодючість не лише землі, а й чоловіка, його мужність, воїнську доблесть, безсмертя.

Бик
Бик
У шумерів роги бика зображувались на голові будь-якого божества, це був символ святості взагалі. Образ людинобика існував протягом тисячоліть у різних народів. Загальновідомою є грецька легенда про крітського людинобика Мінотавра. Людські жертви приносили фінікійському ідолу Молоху – володарю з головою бика. Індійського бога грози Індру інколи уявляли в образі бика, скандінавський бог-громовержець Тор зображувався з рогами бика, а слов’янський Велес був спочатку “Небесним биком”.

Бик став головним символом трипільців, до нього зверталися як до тотемного предка: «Бик-боже! Цар-батько!». В трипільських поселеннях (Сушківка, Кошилівці, Більче Золото, Шипинці) знайдено численні фігурки биків. Зображення бичачіх рогів маємо на археологічних знахідках Подніпров’я: на оздобах із Шипиниць, Гумельниці, на посуді з Куринець і Володимирівки.

У Більчі було знайдено кістяну пластинку у формі голови бика із зображенням жінки з піднятими догори руками. У Сабатинівці знайдено лобову частину голови бика із посадженою на ній фігуркою жінки, а в Усатові – вирізблену з каменю голову бика, закопану разом із жіночими фігурками.

Образ-символ бика, який домінував в духовному житті трипільців, пояснюється не лише тим, що бик став основним помічником хлібороба.

Звісно, приручений неолітичною людиною, він почав відігравати важливу роль у господарстві того часу. Тому і виступає втіленням достатку і благодаті і стає об’єктом поклоніння. Його зображують на предметах побуту, на стінах помешкань, роблять фігурки бика, бичачої голови, рогів, ліплять з тіста ритуальні фігурки бичків і корівок.

Наші давні пращури визначали моменти прильоту птахів з вирію, руху риби до нерестилищ, орієнтувалися у відкритому просторі на воді і суші та займалися землеробством, враховуючи закономірності руху небесних світил і звіряючи своє життя по Небу.

І коли в 4400 р. до н.е головним сузір’ям зодіаку виступило сузір’я Тельця (Бика), це стало ще одною причиною сакралізації бика, який почав символізувати Небо і Сонце, згодом став символом бога землі і плодючості, а також чоловічого начала, фізичної сили і здоров’я. Як приклад, можна тут згадати трипільські жіночі статуетки, що сидять на бикоподібних крісельцях.

Пізніше бик стає ще й уособленням господаря, а корова – господині, трудівниці, хранительки домашнього вогнища, що в поетичній формі відбилось в українських обрядових піснях:

Ой на горі часник, часник –
стоїть Грицько, як бик, як бик...
А коло його печериця –
стоїть Маруся, як телиця
.

Порівняння нареченої з коровою, а нареченого з биком залишилося в таких архаїчних виразах українських сватань: "Ваша телиця звикла до нашого бичка", або "Наш бичок хоче до вашої телиці".

Видатний вчений Хведір Вовк звернув увагу на те, що у Ведах бик символізував Небо, а корова – Землю, тобто чоловіче і жіноче начало.
Share/Bookmark