16 вересня 2019 р., понеділок
 
 
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
Новини Статті Соціоніка Крамниця Мотиватори Мольфар Українська традиція

Темна історія “Кришталевих черепів”

Share/Bookmark
З того часу, як в червні паризький Музей на набережній Бранлі виставив в одній з вітрин кришталевий череп, цей лякаючий артефакт став привертати натовпи відвідувачів.

Кришталевий череп із Британського музею (фото: AFP)
Кришталевий череп із Британського музею (фото: AFP)
Керівництво музею дістало череп із запасників одночасно з виходом фільму "Індіана Джонс і королівство кришталевого черепа". Сюжет фільму пов'язаний з легендою про те, що до 2012 року необхідно зібрати разом 13 кришталевих черепів, що відносяться до часів ацтеків і створених понад 500 років назад, щоб запобігти кінцю світу.

Проте череп з Музею Бранлі - підробка, так само як і аналогічні експонати з інших провідних зібрань ніби Смітсонівського інституту і Британського музею. У музеї визнають, що про череп відомо мало. На табличці з поясненням інформації також небагато: "XIX сторіччя Європа?"

Але головне питання в іншому: чому музей виставляє артефакт, якщо знає, що він фальшивий?

Частково тому, що відвідувачам все одно, пояснює Естер Пасторі, професор мистецтвознавства з Колумбійського університету. "Люди хочуть побачити мистецтво ацтеків", - говорить вона, "навіть якщо насправді це не мистецтво ацтеків". А музеї, за її словами, повинні виставляти і підроблені артефакти, тому що у відомих фальшивок є свої прихильники.

Експонати-підробки

До недавнього часу підробки вважалися ганьбою музеїв, але недавно їм стали приділяти пильну увагу. 1990 року Британський музей виставив на загальний огляд найвідоміші з містифікацій - зокрема саркофаг, який раніше відносили до VI століття, але який насправді виготовили в XIX сторіччі.

Деякі фальшивки прославилися настільки, що знайшли і власне призначення, ставши об'єктами спадщини містифікаторів. Так, в 1896 році Лувр придбав рідкісну золоту тіару, яка, як вважало керівництво музею, відносилася до грецьких скарбів III століття до нашої ери. Незабаром один з німецьких археологів довів, що це підробка, виготовлена маловідомим російським майстром всього за декілька років до продажу. Осоромлений Лувр на десятки років прибрав тіару в запасники - поки в 1997 році її не продемонстрували в музеї в Єрусалимі на виставці, присвяченій тому самому майстрові.

"Кришталеві черепи - це дійсно артефакти, хоч і не тієї епохи, до якої їх відносять", - говорить Джейн Уолш, археолог із Смітсонівського національного музею природної історії. Вона вивчила 10 черепів з тих пір, як в 1992 році перший з них підніс музею анонімний дарувальник. "Нам потрібно зрозуміти, як їх називати тепер. Важко говорити, що це підробки - іноді я називаю їх містифікаціями", - говорить Уолш.

У музеях дуже багато імітацій, стверджують експерти. На спеціалізованій виставці Британський музей продемонстрував відразу 600 подібних експонатів. Багато фальшивок музеї купували в кінці XIX століття, коли країни поспішали створити потужні національні колекції. "У всіх музеях є дивовижні підробки", - говорить Стефан Мартін, очільник Музею Бранлі (той був відкритий в 2006 році, щоб прийняти французькі колекції мистецтва народів Африки, Америки, Азії і Океанії).

Музей Бранлі
Музей Бранлі
Передові технології для черепів

Мартін згадує, з яким трепетом в дитинстві роздивлявся кришталевий череп, який тоді знаходився в Музеї людини в Парижі. І лише опісля декількох десятиліть під час підготовки до відкриття Музея Бранлі він дізнався, що череп був виготовлений не ацтеками. Британський і Смітсоновський музеї надали французам результати дослідження черепів, що зберігалися у них. У 1990-і роки Джейн Уолш вивчила документи про розкопки культур доколумбової Америки: ніхто і ніколи не заявляв про виявлення кришталевого черепа.

Розвиток технологій, завдяки якому вдається встановити підробку там, де раніше її не могли помітити, дозволив експертам Британського музею продовжити дослідження. У 1996 році вони вивчили очні ямки і отвір нагорі черепа. Ті були висвердлені надто точно, щоб говорити про ручну роботу. Завдяки могутнім мікроскопам і датчикам дослідники дійшли висновку, що сліди на тих черепах, що зберігаються в Британії і в США, залишені свердлувальним верстатом. У ацтеків подібної техніки не було.

Британський музей проінформував Мартіна про те, що череп, що зберігається у Франції, може виявитися не сучасним: обидва предмети пройшли через Ежена Бобана - французького антиквара кінця XIX століття з поганою репутацією. Саме він почав в 1860-і роки продавати кришталеві черепи, знайдені, за його словами, в Мексиці. На думку експертів, антикварові було добре відомо, що це не оригінали, і саме Бобан сприяв розповсюдженню легенди про черепи і апокаліпсис, яка існує й сьогодні.

У ацтекській культурі черепи, вирізані з вулканічної породи, використовувалися на згадку про людські жертвопринесення. Заявивши, що кришталеві черепи створені ацтеками (народом, який у той час був оточений таємничою аурою), Бобан створив навколо них загадкову атмосферу. Протягом століття міф про важливість черепів ріс як сніжний вал.

Мартін вирішив не включати французький череп в постійну експозицію через брак місця, проте кришталева скульптура привертала увагу прихильників і тих, хто вірить в її достовірність. За словами ученого, йому стали надходити листи із звинуваченнями, що він не показує череп, тому що боїться прокляття. Тоді-то він зрозумів, наскільки сильний інтерес до черепа, не дивлячись на його сумнівне походження.

За минулий рік французькі учені знов досліджували череп і прийшли до тих же висновків, що і фахівці Британського музею і Смітсонівського інституту. "У нього дивна історія, і люди люблять його обговорювати", - говорить Мартін.

Коли Мартін дізнався, як називатиметься новий фільм про Індіану Джонса, то побачив в цьому можливість витягнути кришталевий череп з сховища. Він не заперечує, що сподівається таким чином привернути відвідувачів, хоч і доведено, що череп несправжній. "Ми осідлали хвилю поп-культури і намагаємося використовувати її в своїх цілях", - пояснює учений.

"Звичайно ж, це підробка, - погоджується Івон Харді Ріотт, прикрашений татуюванням відвідувач, що прийшов подивитися на череп. - Справжній кришталевий череп - надто могутня штука, щоб хоч один музей наважився виставити його на огляд".
Share/Bookmark