22 жовтня 2018 р., понеділок
 
 
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
Новини Статті Соціоніка Крамниця Мотиватори Мольфар Українська традиція

Валерій Гензіцький: «Тарифи на теплову енергію не дозволяють розглядати термомодернізацію як бізнес на кредитній основі»

Share/Bookmark
Генеральний директор ТОВ «Центральна енергосервісна компанія «ЕСКО-Центр», першим зважився провести термомодернізацію багатоквартирного будинку в Україну.

Валерій Гензіцький
Валерій Гензіцький
Компанія розробила власну схему, яку зараз застосовують в Латвії. Але в нашій країні вона поки не запрацювала - два роки пішло на суди з тепломережами, які відмовлялися підписувати договори.

- Чим відрізняється термомодернізація житлового фонду в Україну і за кордоном?

- За технологіями, матеріалами, підходам, які застосовуємо ми, - нічим. Але у нас практично ніхто не дотримується всього технологічного ланцюжку реалізації таких об'єктів: аудит з енергетичним паспортом («діагноз хворого»), розробка проекту термомодернізації об'єкта («призначення лікування, методи, ліки»), розробка бізнес-плану з реалізації об'єкта («оцінка вартості лікування»), реалізація проекту («власне лікування»), обслуговування об'єкта, ефективне використання енергетичних ресурсів для забезпечення найбільш комфортного проживання мешканців («профілактика і реабілітація»).

- З якими проблемами зіштовхуються в Україні компанії, що вирішили інвестувати в термомодернізацію житлового фонду?

- У першу чергу з політичними: в термомодернізацію житла безглуздо інвестувати на територіях, де немає підтримки з боку місцевої влади, немає розуміння необхідності проведення цих заходів. Та й ОСББ (Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - "Аратта") не готові брати на себе відповідальність за повернення інвестицій.

Крім того, існуючі тарифи на теплову енергію не дозволяють розглядати термомодернізацію як бізнес на кредитній основі. Термін окупності проектів з термосанації житлових будинків стартує від 15 років. Повна термомодернізація в розрахунку на 1 кв. м обійдеться в $100. Її кінцевою метою має бути створення комфортних умов проживання мешканців з найбільш ефективним використанням теплової енергії. Це - аксіома енергоефективності, про яку у нас згадувати взагалі не прийнято.

- Чи зацікавлена місцева влада в приході інвестора в цю сферу?

- Повинні бути зацікавлені, тому що реконструкція поліпшить якість житла, продовжить термін його експлуатації, зменшить аварійність і підвищить ефективність використання енергетичних ресурсів. Реалізація таких проектів приведе до зміни ставлення до власності, виховає клас власників житлового фонду.

- Хто готовий вкладати кошти в термомодернізацію житлового фонду України?

- Зарубіжні інвестори, мешканці, місцеві ради, керуючі компанії з використанням коштів іноземних фондів. Але їх стримує недосконалість законодавства, неготовність ОСББ брати позикові кошти для реалізації таких проектів, неготовність місцевих рад приймати в них участь.

- Які дії влади стали б стимулом для проведення термомодернізації житлового фонду?

- Треба популяризувати ідею створення ОСББ, розробляти програми співфінансування таких проектів, використовуючи кошти місцевої ради, держбюджету та залучені інвестиції. Наприклад, у Литві 50% вартості проекту компенсує держава. Але найголовніше українське гальмо - неадекватна вартість енергетичних ресурсів і штучно стримувані тарифи на теплову енергію.
Share/Bookmark