Зловила себе на думці, що в історії з розвалом «помаранчевої» коаліції мене засмучує перш за все не сам факт припинення існування цього союзу і навіть не зрада Мороза, а міра лицемірства українських політиків.
Кожен з політичних лідерів та керівників держави грає свою окрему гру і при цьому щоразу лицемірно промовляє: «Я роблю це заради України!». Так казав Олександр Мороз, мотивуючи свій вихід з «помаранчевої» коаліції, так казали «регіонали» Кушнарьов, Янукович та інші їхні соратники, так каже Президент Ющенко…
Але гадаю, що та «Україна», заради якої кожен з них «робить усе», обмежується однією людиною – ним самим.
Ймовірно, що найгірші наслідки такого егоцентризму українських політиків ми побачимо не зараз, а за кілька років. Коли можуть справдитися нахабні заяви Володимира Жириновського про те, що «Україна повинна розділитися і стати округом Росії"…
Загалом сьогодні навіть не думки про «повернення бандитів до влади» крають серце. Найболючіше було чути, як персони «нон-грата» в Україні, російські громадяни Затулін і Жириновський, зі злорадною втіхою вітають Верховну Раду з початком «конструктивної роботи», та одіозний Віктор Медведчук, виринувши із забуття, ніби знущаючись, шле привітання перевертню Морозу прямо з Лазурового узбережжя.
І все це – після півтора року зусиль, надій і розчарувань, після героїчних вчинків простих українців, після їх мужнього терпіння до хибних дій влади… Після такого захоплення Україною усім демократичним світом…
І я не знаю, що зараз може зробити українська влада, українські політики, щоб не справдився «жириновський» сценарій щодо нашої країни. Бо я не вірю, що хтось з них робить щось заради нас, «маленьких» українців.
«Іноді ти повинен побігти, щоб побачити, хто побіжить за тобою. Іноді ти повинен говорити м'якше, щоб побачити, хто насправді прислухається до тебе. Іноді ти повинен зробити крок назад, щоб побачити, хто ще стоїть на твоєму боці. Іноді ти повинен робити неправильні рішення, щоб подивитися, хто з тобою, коли все руйнується. Іноді ти повинен відпустити того, кого кохаєш, просто щоб подивитися, чи кохають тебе так, щоб повернутися!»