15 жовтня 2018 р., понеділок
 
 
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
Новини Статті Соціоніка Крамниця Мотиватори Мольфар Українська традиція

21 рік незалежності: витрати на харчі - понад 50% доходів середньої родини

Share/Bookmark
Українці стали більше витрачати на харчі, хоча харчуються не краще, більше платити за житло, хоча умови погіршуються, а також змушені купувати послуги освіти та медицини, хоча вони є безкоштовними - такими є висновки демографів та соціологів, які намагаються відстежити зміни у рівні життя громадян незалежної України.

21 рік незалежності: витрати на харчі - понад 50% доходів середньої родини
21 рік незалежності: витрати на харчі - понад 50% доходів середньої родини
Головною соціально-економічною зміною у житті українців за останні два десятки років стало те, що в країні суттєво зріс рівень бідності - каже директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто.

Його інститут вже багато років ставить українцям просте питання: "Чи вистачає Вам на їжу?". Результати відповідей науковці називають суб’єктивною оцінкою бідності. За словами пана Паніотто, до 1998 року цей показник невпинно зростав, поки не досяг 52%.
Проте після 1998, коли Україна ледве не була змушена оголосити дефолт, ситуація почала покращуватися. Через 10 років після цього, у 2008 році, показник суб’єктивної бідності впав до 12%.

Але нова економічна криза та політичні події в Україні призвели до того, що кількість українців, яким не вистачає на їжу, почала зростати. Нині бідними, тобто такими, чиїх доходів не вистачає навіть на нормальне харчування, вважають себе близько 16% наслелення України.

Витрати на харчування беруть як основу для своїх оцінок і демографи. Людмила Черенько із Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ каже, що за даними інституту, середня українська родина витрачає на харчі 53% своїх доходів, а 40% родин витрачають на харчі понад 60% свого сукупного доходу. Саме цих людей можна вважати бідними, бо вони, фактично, не мають коштів для розвитку і покращення свого життя. Після 2009 року кількість таких громадян зростає - каже пані Черенько.

"Якщо порівнювати нас радянських і нас нинішніх, то найбільші зміни відбулися у споживанні. Якщо раніше ми були орієнтовані на заощадження, то зараз, з об’єктивних та суб’єктивних причин, - на життя у кредит. Якщо не позичати, то більшу частину бюджету українці витрачають на харчування, при цьому принципових змін у самому харчуванні не відбулося. Медицина та освіта де-юре є безкоштовними, а де-факто, люди змушені витрачати на них власні гроші, і гроші чималі. Змінилися і витрати на придбання та утримання житла. В результаті коштів на розвиток, на культурне дозвілля залишається дуже мало", - каже Людмила Черенько, і додає, що в Україні також з’явилося таке нове явище, як бідність працюючих.

З іншого боку, понад половина українців отримують від держави ті чи інші пільги чи соціальні платежі - і це не рахуючи пенсіонерів. При цьому, за словами Людмили Черенько, система соцілаьних виплат та пільг є вкрай неефективною, адже 10% найбідніших отримують 2% пільг, тоді як 10% найбагатших - 22%.

Водночас, як каже Володимир Паніотто, від 2008 до 2012 в Україні скоротилася і кількість тих, кого можна вважати середнім класом, тобто, прошарком, представники якого можуть дозволити собі не тільки їжу, але й одяг, житло та відпочинок. Якщо у 2008 році таких було близько 10%, то зараз - удвічі менше. Утім, соціолог твердить, що люди схильні до приховування своїх доходів. Наприклад, іще у 1995 соціологи виявили, що витрати українців за цей рік були вдвічі більшими, аніж доходи. З іншого боку, досліджуючи рівень життя українців, науковці, практично, не мають доступу до інформації про найбагатших українців, хоча майнове розшарування в Україні можна помітити неозброєним оком.

Утім, науковці називають і принаймні два позитивних досягнення за роки української незалежності - те, що Україні вдалося уникнути якихось масштабних конфліктів, і те, що рівень ксенофобії в українському суспільстві залишається стабільно низьким.
Актуальна сувенірна продукція
Актуальна сувенірна продукція


Share/Bookmark