18 листопада 2017 р., субота
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
Новини Статті Соціоніка Крамниця Мотиватори Мольфар Українська традиція

Сповідь священика

Share/Bookmark
Прослуживши церкві 21 рік, священик прийняв рішення про розхрещення. У своїй сповіді він пояснює «чому».

Сповідь священика
Сповідь священика
Про це у своєму блозі пише журналістка Ксенія Карпенко.

* * *

В церкві пропрацював майже 21 рік. 8 липня 2013 року пройшов обряд розхрещення.

Про Церковне Начиння

Мощі, свічки, кадила і вся інша атрибутика виготовляється в Підмосков’ї, возити все це почав на Україну, після проголошення незалежності єпископ Антоній, в церковних колах - кличка Бурдюк. В даний час перебуває у Росії, служить в РПЦ. Мощі виготовляються в основному з частин різних тварин, як то - собачі кістки, жабяча шкіра, а також з синтетичних матеріалів. Церковникам відомі 4 руки Іоана Хрестителя, - в Римі і Константинополі. Обидві справжні і обидві ліві. Деякі святі мають, якщо глянути по світу, по півсотні пальців, десятки голів, сотні інших деталей.

Особлива стаття доходів - це «християнські чуда» , появи намальованих насправді ликів святих і різні ікони - чудотворні, мироточащі і кровоточащі. Замість крові використовується дешева фарба, і про ці всі шахрайства знають абсолютно всі священники. Знають і мовчать, бо залишаються аморалами, які є заробітчанами. Зробіть експертизу мощей і ви побачите, до чого прикладаються віруючі.

Про Зібрання

Будь-яке зібрання священників перетворюється в попойку, яка починається з молитви, а закінчується розвозом тіл. Один з священників завжди бажаний гість на цих заходах, бо на спір, за 3 літри горілки демонструє поїдання мухомора.

Про Хрестики та Прибутки

Всі чудово знають, що золотих хрестиків в церкві не буває, замість золота - мідь з тоненьким шаром позолоти, собівартість десь біля 2 гривень, продажну ціну т.зв. «золотих виробів» подивіться в будь- якій церкві. Візьміть т.зв. «золотого хрестика» і нагрійте запаленим сірником, він зразу посиніє. Рентабельність така, що наркобізнес відпочиває. Як вам 10000 відсотків? За цей бізнес і був вбитий Володимир Кательницький, голова братства ім Андрія Первозванного. Зарізали його і розрізали на шматки його маму, бо наївні бариги початку 90-их думали задешево скупити хрестики із золота, сподіваючись, що то дійсно золото. Те ж і на свічках.

Куди йдуть ці гроші? Риторичне питання. Виправдовується будь-яка брехня, тільки б доход.

Окрема стаття прибутку, - це робота з чиновниками і олігархами. Інколи їх починає мучити щось схоже на совість, але насправді це страх, що колись за злочини доведеться розплачуватись.
Це вже віп-клієнти, рядового до них і близько не пустять. Після відпущення всіх гріхів зазвичай застілля і скромні прохання, вже від священника, чи про виділення землі, чи прикриття якогось чергового гей-скандалу, як це було в Тернополі, коли заступилися за настоятеля, який зґвалтував 16 річну прихожанку, чи трошки контрабанди, залежно від того, хто спокутує свої гріхи.

Про Розпусту

Щоб уявити масштаб розпусти, треба поспілкуватись з монахами і монашками тет-а-тет. Можу порекомендувати чоловічий монастир в Богуславі, Київської області. Так само духовні семінарії. І це все в будь-яких конфесіях. Тут, правда, греко-католики попереду всіх. Поїдьте в Бучач, Тернопільської області в коледж святого Йосафата. Навіть ми, що багато чого бачили, жахаємось. Практично всі монастирі, - то кубла розпусти.

Про Віру

Яка там віра! Меркантильність, лицемірство і атеїзм. При мені люди з Борисполя скаржились на місцевого священника, що не похоронив одиноку літню самотню жінку, бо не було чим заплатити. Чим все закінчилось? Загальним розумінням і таким обговоренням, що люди почувши те - зроду б до церкви не пішли. Ті священники, яким нічого не світить в плані кар’єри, або які ще мають совість, намагаються подалі триматись від високих чинів. В провінцію також відсилають непотріб. Село Карашин, Макарівський район, місцевий батюшка кидає жінку і 5 дітей - і в сусідньому селі відкриває тютюногорілчаний магазин, - по-місцевому називається «У попа».

Пам’ятаю, якось приїхали люди з Броварського району, з проханням замінити їхнього священника. На підставі того, що священник на Пасху від перепою ледве на ногах стояв, а потім каже старшій жінці, мовляв, чого так багато яєць понаносили, «в мене вже і свині тих пасок і яєць не їдять». Бабуся й спитала, а що ж нести? «Ви м’ясо несіть, м’ясо точно не пропаде”. Потім спотикаючись і плутаючи слова молитви з матюками, почав посвячувати. Результат - переведення в інше місце, на жаль, не знаю куди.

Розповідати можна годинами. Але, заради правди, скажу, що ті, хто в маленьких містечках і селах ще якось людяніші, бо ближче до людей.
Share/Bookmark