18 грудня 2017 р., понеділок
 
 
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
Новини Статті Соціоніка Крамниця Мотиватори Мольфар Українська традиція

10 способів маніпулювання за допомогою засобів масової інформації

Share/Bookmark
Філософ Ноам Хомський (Noam Chomsky) склав список “10 способів маніпулювання” за допомогою засобів масової інформації. Можете це перевірити, проаналізувавши через призму раціональної логіки сучасні рейтингові українські ЗМІ, - у першу чергу - телеканали.

Ноам Хомський (Noam Chomsky)
Ноам Хомський (Noam Chomsky)
Ноам Хомський - американський лінгвіст, філософ, громадський діяч лівого спрямування, автор книг і політичний аналітик. Заслужений професор мовознавства в Массачусетському технологічному інституті і один і видатних діячів науки XX століття. Його фундаментальні праці в галузі теорії мовознавства і науки пізнання отримали заслужене визнання в науковому та викладацькому співтоваристві.

1 - Відволікання уваги

Основним елементом управління суспільством є відволікання уваги людей від важливих проблем і рішень, прийнятих політичними та економічними правлячими колами, за допомогою постійного насичення інформаційного простору малозначними повідомленнями. Прийом відволікання уваги вельми істотний для того, щоб не дати громадянам можливість отримувати важливі знання в галузі науки, економіки, психології, нейробіології і кібернетики.

"Постійно відволікати увагу громадян від справжніх соціальних проблем, перемикаючи його на теми, що не мають реального значення. Домагатися того, щоб громадяни постійно були чимось зайняті і у них не залишалося часу на роздуми, з поля - в загін, як і всі інші тварини" (цитата з книги "Тиха зброя для спокійних воєн").

2 - Створювати проблеми, а потім пропонувати способи їх вирішення

Даний метод також називається "проблема-реакція-рішення". Створюється проблема "ситуація", що розрахована на те, щоб викликати певну реакцію серед населення з тим, щоб воно само вимагало вжиття заходів, які необхідні правлячим колам.

Наприклад, допустити розкручування спіралі насильства в містах або організувати криваві теракти для того, щоб громадяни вимагали прийняття законів про посилення заходів безпеки та проведення політики, що зменшує громадянські свободи.

Або: викликати економічну кризу, щоб змусити прийняти як необхідне зло порушення соціальних прав і згортання роботи міських служб.

Природною реакцією на таку модель буде підвищення рейтингів і підтримка керівництва, а також «згортання» неугодних структур і усунення осіб, що заважають.

3 - Спосіб поступового застосування

Даний метод використовується в тих ситуаціях, коли необхідно, щоб суспільство прийняло непопулярний захід.

Щоб домогтися прийняття будь-якого непопулярного заходу, досить впроваджувати його поступово, день за днем, рік за роком. Саме таким чином були нав’язані принципово нові соціально-економічні умови (неолібералізм) в 80-х і 90-х роках минулого століття.
Зведення до мінімуму функцій держави, приватизація, невпевненість, нестабільність, масове безробіття, заробітна плата, яка вже не забезпечує гідного життя.

Якби все це відбулося одночасно, то напевно привело б до революції.

4 - Відтермінування виконання

Інший спосіб протиснути непопулярне рішення полягає в тому, щоб представити його в якості "болючого і необхідного" і домогтися в даний момент згоди громадян на його здійснення в майбутньому. Набагато простіше погодитися на будь-які жертви в майбутньому, ніж в сьогоденні.

По-перше, тому що це не відбудеться негайно. По-друге, тому, що народ в масі своїй завжди схильний плекати наївні надії на те, що "завтра все зміниться на краще" і що тих жертв, яких від нього вимагають, вдасться уникнути. Це надає громадянам більше часу для того, щоб звикнути до думки про зміни і смиренно прийняти їх, коли настане час.

5 - Звертатися до народу як до малих дітей

У більшості пропагандистських виступів, розрахованих на широку публіку, використовуються такі доводи, персонажі, слова і інтонація, начебто мова йде про дітей шкільного віку із затримкою в розвитку або розумово неповноцінних індивідуумах.

Чим інтенсивніше хтось намагається ввести в оману слухача, тим сильніше він намагається використовувати інфантильні мовні звороти. Чому?

"Якщо хтось звертається до людини так, як ніби йому 12 або менше років, то в силу сугестивності, у відповідь або реакції цієї людини, з певним ступенем імовірності, також буде відсутня критична оцінка, що характерно для дітей у віці 12 або менше років".

6 - Робити наголос на емоції в набагато більшій мірі, ніж на роздуми

Вплив на емоції представляє собою класичний прийом, спрямований на те, щоб заблокувати здатність людей до раціонального аналізу, а в результаті і взагалі до здатності критичного осмислення того, що відбувається.

З іншого боку, - використання емоційного фактора дозволяє відкрити двері в підсвідоме для того, щоб впроваджувати туди думки, бажання, страхи, побоювання, примусу або стійкі моделі поведінки...

7 - Тримати людей в невігластві, культивуючи посередність

Нерозуміння ситуації, участь в порожніх дискусіях і "телешоу", низький рівень освіти, невігластво і посередність - потужні знаряддя в руках ЗМІ.

Домагатися того, щоб люди стали нездатні розуміти прийоми і методи, які використовуються для того, щоб ними керувати і підкоряти своїй волі. Підпорядкування своєї волі проходить набагато простіше, коли в руках знаходиться слухняний матеріал.

"Якість освіти, що надається нижчим суспільним класам, повинна бути як можна більш жалюгідною і посередньою з тим, щоб невігластво, що відділяє нижчі суспільні класи від вищих, залишалося на рівні, який не зможуть подолати нижчі класи".

8 - Спонукати громадян захоплюватися посередністю

Впроваджувати в населення думку про те, що модно бути тупим, вульгарним і невихованим. Поки читачі і глядачі дивуються, як проходить у світ тупість, вульгарність і невихованість, ці самі якості стають визначальними у формуванні громадської думки. А цими визначальними набагато легше маніпулювати, ніж, скажімо, незалежністю думки або інтелігентністю.

9 - Посилювати почуття власної провини

Змусити людину повірити в те, що тільки він винен у власних нещастях, які відбуваються за браком його розумових можливостей, здібностей або прикладених зусиль.

Психотерапевти добре знають, що почуття провини - це «гачок», на який попадаються навіть найсильніші особистості. Той, хто володіє цим «гачком», може задавати напрямок і диктувати умови. Якщо ЗМІ вдається змусити людину повірити в те, що тільки він винен у власних нещастях, то тоді стає можливим відвернути його від боротьби з економічною чи політичною силою. Приниження і звинувачення самого себе в своїх бідах часто призводить до апатії і бездіяльності соціуму. І тоді керувати людиною стає набагато легше.

В результаті, замість того, щоб повстати проти економічної системи, людина починає займатися самознищенням, звинувачуючи в усьому самого себе, що викликає пригнічений стан, що приводить в підсумку, до бездіяльності.

А без дії ні про які революції й мови бути не може!

10 - Знати про людей більше, ніж вони самі про себе знають

Упродовж останніх 50 років успіхи в розвитку науки привели до утворення всезростаючого розриву між знаннями простих людей та відомостями, якими володіють і користуються панівні класи, особливо спецслужби та ЗМІ, які їм належать.

Завдяки біології, нейробіології та прикладної психології, "Система" отримала в своє розпорядження передові знання про людину, як в області фізіології, так і психіки, які дозволяють випереджати і передбачати тенденції і реакції суспільства. Системі вдалося дізнатися про звичайну людину значно більше, ніж вона сама про себе знає. Це означає, що в більшості випадків, Система має більшу владу і більшою мірою керує людьми, ніж вони самі.

Ноам Хомський


Share/Bookmark