29.09.2016 00:25
Командир обняв кермо, закрив очі і слухав металевий звук обертів шнека. В вантажівку сипався бахмутський врожай соняха 2014 року…
20.04.2016 14:45
Дорога – дивна штука. Вона розчиняє двері душ. А надто дорога нічна. Дарма що на ранок осоловілий провідник змете усі наслідки вимовлених чи вислуханих відвертостей віником на шуфельку і спалить їх у грубці, як сміття. Комусь, можливо, опісля полегшає.
16.03.2016 20:27
Був час - мій рибьонок щоранку, прокидаючись, оголошував день, який настає, найгіршим днем свого життя. А потім, за якийсь рік, – кожен день уже став зватися «найщасливішим». Об’єктивно – що змінилося? Самі лиш суб’єктивні зміни.
1.03.2016 00:55
Наддніпрянщина. Дітлахи в ній- як місцеві вітри в цих степах. Їх думки мають непередбачувану логіку. Їх мрії одночасно чисті і наївні, а нерозуміння того, що навколо них те, про що мріють в великих містах, викликає посмішку.
20.01.2016 15:13
- Щоб відійти від Росії і наблизитись до Європи, що треба зробити? - Подивитись, що пов’язує нас з Росією і послабити ці ланцюги. - А що об’єднує на Вашу думку? - Крадійство і алкоголізм...
11.11.2015 20:45
Навколо Кодемської гори війна. Глина і пісчаник, окопи, траншеї, бліндажі. Здається, упродовж тисячі років ні одна війна не обійшла цю гору. Окопи громадянської, другої світової і нинішні, - ті ж самі, тільки підчищаємо і укріплюємо...
5.10.2015 19:43
Нині багато хто запитує - що таке війна. Довго думав як пояснити. Можливо, - це гра в шахи. Пару чоловік в ній грає повну партію, багато хто зайшов на одну чи декілька комбінацій, ще більше на один хід...
23.01.2015 07:29
Феномен часу малих міст, цього пограничного топосу між мегаполісом та селом, залишається майже незайманим в плані обмірковування, недослідженим, неопрацьованим та непропрацьованим. Од того куди загадковішим й цікавішим...
21.11.2014 04:43
Вже майже годину майор чужої армії з закінченням прізвища на –енко сидів перед відкритим зошитом в косу лінію. Врешті його рука потягнулася до польової сумки...
19.11.2014 04:43
З третіми півнями зникає нечиста сила. Зникає попід лісоcмугами, вимкнувши фари на автівках, степовими дорогами. Накоївши брудних справ, тікає. Біжить в надії на щедру плату чужинців. У неї нема своєї землі. Вона квартирує на землі батьків із мрією продати її.
«Ви маєте вітрила, а вчепилися в якір»
