23 вересня 2021 р., четвер
 
 
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
www.harmony.com.ua
Новини Статті Соціоніка Крамниця Мотиватори Мольфар Українська традиція

Обміни 2019 року були особистим кредитом Путіна Зеленському. Чим нині платитиме Київ?

Share/Bookmark
Поняття «полону» або «політв’язнів» вже давно має мало спільного з тим, що відбувається в Донбасі. Якщо подивитися на склад тих, кого обміняли в грудні 2019 року, можна помітити, що власне військовополонені становили переважну меншість.

Обміни 2019 року були особистим кредитом Путіна Зеленському. Чим нині платитиме Київ?
Обміни 2019 року були особистим кредитом Путіна Зеленському. Чим нині платитиме Київ?

Кредит на обмін

Наближення Нового року в Україні стало означати наближення і ще однієї «традиційної» події, чий ритуал привнесла в новітню історію країни війна на Донбасі – обміну полоненими. І чим ближче 2021 рік, тим дедалі ясніше постає простий факт: обміни 2019 року було величезним політичним кредитом, виданим особисто Володимиром Путіним особисто Володимиру Зеленському.

Кредитом, чиїм «тілом» встигли скористатися звільнені у вересні і грудні 2019-го, і «під відсотки» якого потрапили ті, хто досі перебуває у полоні. Іншими словами, в Москві вирішили, що прийшов час платити.

Заручники, а не «політичні»

Втім, поняття «полону» або «політв’язнів» вже давно має мало спільного з тим, що відбувається в Донбасі. Якщо подивитися на склад тих, кого обміняли в грудні 2019 року, можна помітити, що власне військовополонені становили переважну меншість.

Більшу ж частину звільнених представляли цивільні особи, часто – в принципі не мають ніякого відношення до війни на Донбасі. Репресивна практика ОРДЛО формує з десятків перевізників – «українських диверсантів», у яких раз у раз знаходять тротил, а ще бізнесмени, які залишилися в окупації часто стають «шпигунами», у яких тут же «віджимають» їхній бізнес і відправляють всіх на обмін.

Таким чином, ситуація з обміном власне військовополоненими РФ і їхні сателіти в ОРДЛО перетворюють на повний абсурд, коли за цілий рік-півтора Україна отримує заледве з десяток військових з полону, в той час як світова практика ще з часів Другої світової увазі одночасний обмін тисячами комбатантів, для чого учасникам конфлікту не потрібно кілька років.

У випадку ж з цивільними особами ситуація є ще абсурднішою. В українському інформаційному середовищі до таких людей прийнято вживати термін «політв’язні», що ще більше заплутує і без того складне питання.

У Західному світі встановлено досить чіткий наратив щодо політв’язнів, перш за все сформований на радянських прикладах та іменах. Володимир Буковський, Олександр Солженіцин, Семен Глузман, Олександр Гінзбург – всі ці люди міцно асоціюються на Заході з боротьбою за свободу слова, гласність, право на правду про репресії, примусової психіатрії та інше.

Чи можна в один ряд з ними поставити людину, яка ще вчора займалася перевезеннями людей через блокпости, а сьогодні опинилася в підвалі так званого МГБ з дротами на пальцях (катування електричним струмом – ред.) і звинуваченням у шпигунстві? Очевидно, що ні. І справа тут зовсім не в масштабі особистості, – а в спотвореній реальності, коли боротьбу за свободу і цінності і банальний шантаж про заручників називають загальним словом «обмін».

«Полонений» означає «товар»

Останнє добре демонструє поведінку представників бойовиків на переговорах в Мінську. У Москві безпомилково вловили, що тема обміну – мабуть, єдине, чим можна торгуватися з будь-якою українською владою, незалежно від її забарвлення.

Саме систематичні катування в ОРДЛО і перетворення сотень доль людей в фізичне і психологічне ніщо – спосіб змусити Київ піти на поступки Москві.

Саме тому ще до недавнього часу бойовики як необхідну умову для обміну виставляли скасування постанови українського парламенту про місцеві вибори в окупації. Вибори пройшли – стало неактуально. З’явилася нова умова – таке собі процесуальне очищення тих, хто вже рік як на волі. На додачу до цього йде і ще одна – вже явно нездійсненна – умова: ухвалити план ОРДЛО щодо Донбасу (фактично написаний РФ) як дорожню карту в переговорах.

Таким чином, в ключовому гуманітарному питанні самої гуманітарної складової взагалі не залишилося: ув’язнених ОРДЛО остаточно перетворили в товар, який РФ збирається обмінювати тільки на політичні дивіденди.

Оплески тирану.
Share/Bookmark